— Що Ви читали останнім часом? Ваші враження.

— Якщо відповісти коротко і максимально чесно — майже нічого. Траплялися деякі науково-популярні книжки з багатообіцяючими назвами, нагородами і рекомендаціями типу «маст рід від Барака Обами» чи, там, Білла Гейтса, але були безжально відкладені вбік. Останні повністю прочитані книжки — це твори ближніх колег по цеху видавництва «Кальварія» – наприклад, «Вакансія для диктатора» Сергія Батурина — захопливе чтиво «на злобу дня», з гумором і таким, знаєте, трохи гоголівським підморгуванням поміж рядків.

Окрім того, за останні кілька місяців я прочитала безліч дитячих книжок, бо щовечора читаю синові перед сном. Як читач зізнаюся, траплялося іноді, що дитина вже заснула, а я так і сиділа край ліжка, читаючи вже про себе, що ж там буде далі, не могла зупинитися. Так було з «Сестрами Грімм» Майкла Баклі.

— Як обираєте книжки для читання?

— Власне, вибір «читати — не читати» відбувається після того, як я розгорнула книжку. Якщо вже вона потрапила мені до рук, я куштую. Іноді орієнтуюся за порадами друзів або ж просто переглядаю анотації. У мене немає оригінального рецепту для вибору книжки. А оскільки навіть наявність всесвітнього визнання і статус бестселера для мене, як читача, нічого не значать, то немає смислу такий рецепт винаходити.

— Що можете порадити для читання іншим?

— Дивлячись кому – іншим. Дітям і батькам я би радила частіше зазирати до крамниці «Видавництва Старого Лева». Книжки цього видавництва, зокрема історії про кота Сплета, довгий час були улюбленими у моєї дитини. Для старших, підлітків, дуже радила б «Все починається в 13» Валентина Бердта.

Що ж радити дорослим, я не знаю. Якщо навіть цілий Президент Сполучених Штатів Америки радить і, як я відчула на собі, не влучає в яблучко, то що я можу сказати...

Мабуть, для когось вчасно прочитана інструкція до пральної машинки буде корисніша і зрозуміліша за Біблію, і такий вибір теж не позбавлений вищого смислу.